Михайлівський храм — церква у селі Лукаші Броварського району Київської області, пам’ятка української дерев’яної архітектури XIX століття. Перший храм на місці сучасної Михайлівської церкви з’явився у Лукашах ще у 17 столітті і простояв понад 200 років, однак споруда не витримала випробування часом. Наприкінці 19 століття селяни вирішили старий храм знести, а на його місці збудувати новий. Роботи тривали від 1892 до 1896 року на кошти, які пожертвувало місцеве населення. Архітектором став Іван Биков.
Із приходом радянської влади храм закрили, а в його будівлі згодом почав функціонувати склад сільськогосподарської продукції. У 1942 році під час німецької окупації в церкві були відновлені богослужіння і відтоді храм не закривався. Дев’ятизрубну, п’ятикупольну церкву повністю вибудувано з дерева, на верхівці кожного з куполів височіє хрест. Бані мають загострені шатрові завершення, які надають святині особливого вигляду. Зовнішній декор храму поєднує *єпархіальний московський стиль із народною архітектурою. *Цей стиль розвинувся в московській Росії в XVII столітті і був використаний при будівництві багатьох церков того часу. Єпархіальний московський стиль характеризується використанням багатої орнаментації, багатокупольних храмів, декоративних карнизів, підвісних галерей, а також барвистих фарб. Дерев’яна архітектура такого типу, зазвичай була обшита дошками з зовнішнього боку та мала складну форму з оригінальним дизайном, що дозволяло релігійним спорудам виділятись на тлі інших будівель.
Із західного боку до церкви прибудовано високу триярусну дзвіницю. Ще донедавна Михайлівська церква у Лукашах мала небесний колір із контурами, виділеними темно-синім, однак після ремонтних робіт зовнішній вигляд храму змінився. Замість синього, його пофарбували у бліді відтінки салатового. Священик храму стверджує, що така барва є історичною, це виявили за допомогою досліджень та експертизи. Як би там не було, оновлена церква не втратила своєї краси, а навпаки – набула більшої неповторності та дещо казкового вигляду.Головною окрасою Михайлівського храму у Лукашах є його інтер’єр. Усі дев’ять основних зрубів об’єднані в один об’ємний за допомогою високих підпружних арок. У церкві три престоли, які завжди чудово освітлені завдяки широким вікнам, що рівномірно пропускають сонячні промені. В інтер’єрі домінує центральний купол над середохрестям, оздоблений красивим розписом. Справжньою гордістю прихожан є різьблений іконостас, який зберігся ще з 1908 року.